До останнього, їхати не було бажання, бо прогноз передавав говноміс. Настрій Закерроні був: "Їхати в будь-яку погоду" Та і Ференс каже: "Коли ти ще поїдеш марафон, який поруч і є з ким потягатися!" Обміркував і у суботу ввечорі вирішив їхати, договорився за місце у авто Феді. Почав готувати ровера і збирати речі.
Ранкова кава і завантаження в авто, а по дорозі трамбуюсь макаронами з сиром, до того, що стае аж гидко. Пора зупинятися. Під’їхали на фініш гонки.Запаркувалися, зібралися і на регістрацію у замок. Вирішив їхати у коротких трусах, бо коли мокрі штани і холодно мерзну ще більше, а так висихають голі ноги і норм.
Отримавши номера, креплю його, здоровкаюся з усіма кого знаю і чекаю старту. Бiля замку була масовка. Треба було виїхати спокійно за город де був основний старт. Доїхали, зупинились під аркою і чекаемо основного старту.
Старт!
Зі старту поїхав першим, бо там вузька тропка, калюжі і грязюка. Вже десь через 5 хвилин марафону прийшлося злазити і йти пішки, бо грязюка залипала, капець.
Вже десь через 15 хвилин нас від’їхало шестеро. На полі під сніжком, дощем, градом, їхав Закерроні. Наздоганяє нас Вовчик, спокійно проїзджає і догрібає Жеку, з нас за ним ніхто не підтягнувся. Так і їдемо, п’ятеро. По асфальту ровно змінами, холодно капець. У підйоми темп добрий, хоть якось зігріватися треба. Десь після 15-го км з’їв ENDUROSNACK , крутимо далі. Хлопців не видно, почався підйом і почав додавати по троху ходу, відїхав від нашої компашки, по переду Вовчика і Жеку не бачу. На рівнині з’їдаю POWER BIKE BAR і пішов спуск по камінцях, файний. Унизу трохи замешкався і вирішив зачекати компашку, і знову разом. По переду асфальт, їм банан, бачимо жовту форму і розуміємо, що то Вовчик. Він не поспiшає і ми його доганяємо. Запитауємо: "Де Закерроні?" "А він десь заблукав, як і я", - каже Вовчик. Думаю: "Якщо Жека позаду, а Вовчик з нами, то буду сидіти за ним скільки зможу".
З’їжджаємо на грунт, трохи катимося і починається тягунок, подалі переходячий у добрячий підйом. Їду за Вовчиком і помічаю, що від’їзджаємо. "От і добре!", - подумав за себе. Так і вийшло, відкатили на рівнині з’їв POWER BIKE BAR , запив UNISPORT ZERO , кручу своїм темпом. Підйоми відпрацьовую, на спусках трохи обережнічаю. Вовчик відїхав його і не бачу, качусь сам, думаю: "Тiльки вперед і обережно".
На переїздах мені повезло, червоного світла не було, качу рівно. Відпрацьовую останній підйом, все що було на горі CARBOSNACK і GUTAR обережно до низу. По на бережній проскакую під мостом і тулю прямо, якось розумію що щось не те. Бачу, авто здоровенне та організаторів на зустріч по колу, питаю: "Куди мені?" Вони кажуть: "Назад через міст і до білих палаток". "Ок", - і качу до фінішу.
Знов повезло, що не втратив позицію, мабуть відрив був добрий. Коли ми дивилися коло на тижні, з навігатором все було добре. Втомлений, змучений забрав II місце та крутій кошик подарунків.
Дякую, хлопцям з компанії Hardlite, за вісь
Та Nutrend за спортивне харчування , дякую. Днепр ул. Князя Владимира Великого (Плеханова) 16, офис 5
