Kitaevo 10 кm Trail Run 2015
На трейловський забіг в Китаєвському лісі мене запросила господарка заходу Катя Яковенко. Звісно, що я не зміг відмовити цій чудовій дівчині вдруге, бо на перший Катін проект «Didorovka XC Duatlon & Trail Run» я не приїхав у зв’язку з участю в Білоцерківському маратоні. Тож пообіцяв, що 7 листопада обов’язково відвідаю Китаєве.
Протягом місяця, після маратону, я майже не тренувався, а просто бігав через два-три дні відновлювальні кроси по 10-12 км. Тому, показувати високі результати у Китаєвому не планував і вирішив пробігтися на 70 % від сили.
До місця старту я приїхав заздалегідь, щоб подивитися на велоперегони, які розпочалися перед забігом. На галявині в районі старту-фінішу горіло багаття, біля якого варився чай у великому чані та грілися учасники змагань. Згодом підтягувалися мої знайомі учасники забігу: Сударєв Дмитро, Попов Сергій, Танцюра Толік, Пліса Ігор, Чуранов Андрій, Сурженко Олег, з якими ще й встиг потеревенити перед стартом.
За 30 хвилин до старту я з Чурановим та Плісою пробіглися для розігріву до 2 км стежками дистанції, гарно розтягнувся, прискорився, тобто все, як завжди. На старті, за звичкою, став у перший ряд, але згадавши що бігтиму не на результат, то заховався за лідерів. Танцюрі сказав, щоб на мене не орієнтувався, а тримався Сударєва, а я, вже як вийде.
Стартонули. Перший підйом подолав без зайвих зусиль, після якого відразу виокремилася група лідерів. Маршрут мені був незнайомим, тому кожен відрізок, поворот, підйом та спуск були захоплюючими сюрпризами. З подоланням чергового підйому мені ставало все важче, а на спусках я відпочивав і скорочував відстань до лідерів. Десь на 3 км я обійшов Танцюру, але згодом на одному із підйомів махнув йому рукою вигукнувши, щоб виривався вперед і підтягувався до Сударєва. Наприкінці першого кола, на лівій кросівці розв’язався шнурок, і я змушеним був зійти зі стежки, щоб зав’язати його. Скориставшись цим моментом, повз мене пробігли троє учасників, яких я вже не наздогнав.
Перше коло в 5,3 км я подолав за 25 хв і не скажу, що легко, встиг захекатися. Друге коло далося начебто легше через те, що біг сам і нікого не переслідував, а на крутих підйомах переходив на ходьбу. На ділянках серпантину я встигав підбадьорювати Танцюру щоб не відставав від лідерів. Я приблизно знав кожного, хто біг попереду мене, аж тут, на одному з поворотів переді мною з’явився хтось у футболці і спокійно мене пропускає вперед. Я спочатку подумав, що це не учасник, а просто тренується хтось. Але, коли я його обганяв уже втретє і побачив його нагрудний номер, то зрозумів, що він зрізував повороти і не чесно змагався, тобто «філонив». Танцюра навіть йому кулака показав.
Останній крутенький спуск і…фініш – 52 хв 24 сек, 12-те місце серед 56 учасників і 6-те у віковій категорії 35+. Першим був, як я і гадав, Попов Сергій (45:28), а Сударєв – 6-им (50:18) і зовсім не набагато відстав Танцюра з результатом 50:41, відповідно 7-им. Не погані результати показали хлопці наприкінці змагального сезону.
Після фінішу ми з Толіком ще затрусили близько 2-х км обговорюючи та аналізуючи забіг. Поки чекали церемонію нагородження, то відновлювався яблуками та зігрівався чаєм. Після нагородження було групове фоткання, подякував Каті за чудове осіннє свято і поїхав додому відпочивати та готуватися до завтрашнього змагання з естафетного бігу. Хіба хочу? Мушу.
Ігор Саханда
7 листопада 2015 року
