Бажання проїхати всі три марафони було сильним. Правда після марафону Опришків я дещо призадумався. Тай з добиранням не дуже. Хоч і живу в Карпатах добиратись по часу як з Києва. Вирішуємо їхати бусом з економимо хоч на житлі :-)
Виїхали в пятницю вечером щоб на ніч бути там. 200 км їхати 3 год ага вже ж таки ледве за 4,5 доїхали. Дорога місцями жесть, ще й акумулятор засвітився добре що добрались, стаю так щоб якщо шось з горба завестись. Виглядаєм за 5 метрів реєстрація, значить стали правильно. На пальнику підігріли їсти і полягали спати. Так в бусі, якби не в ньому то в палатці, ну не привикли ми до готелів. На ранок правда холодновато було 8 градусів все ж таки. Встали бо чуємо що заважаємо діджеям, як виявилось стали на місці нагородження, відїхали місце було супер 5 метрів до всього. Можливо дико виглядало, часи пройшли коли всі з палатками приїжджали. Зараз всі по готелях хоч би одна палатка .... Добре що цього разу вирішив їхати МЕГУ. На Невицькому як би не блукав боротьби б не бачив, їхав майже все в слабшому темпі. На Опришках з такою погодою теж обрав занадто матрасний темп і після першого підйому я всю трасу їхав в гордій самотності до самого кінця...Цього разу хотілось трохи валити а в категорії Гіга тільки 12 чоловік з яких я б їхав десь в кінці і змагання для мене б не получилось. Тай додаткове коло в Гіга мене щось не вразило. Тому Пилипець їду Мегу в ній біля 30 зареєстрованих + ще 30 в інших категоріях буде цікво. На фініші бачу себе десь 15 в своїй категорії як постараюсь ввійду в 10 :-)
Поснідали, хотілось би фінішний спуск подивитись але по часу не получалось, тому тільки глянули асвальтовий спуск. На старті народу багато, стаю як завжди заді. Ну не розумію я цих ривків на початку. Стартуєм по дорозі вниз, народ обганяє спішить, суматоха і тут за якихось метрів 200 вже завертаєм в взеньку вуличку з камінням. Тут дехто падає встає і йде пішки... через що приходиться на мінімальній швидкості крутити попри край вверх, торчок за торчком а це мені подобається, багато хто йде пішки, я їду. Пару коротких спусків де я ще обхожу пару чоловік. Впираємся в перший норм підйом. Думаю все розімнувся можна трохи валити, головне не засильно. Підйом під кінець переходить в торчки де ще багато хто починає йти пішки. Обхожу і на одному з торчків на хребті бачу попереду yubic добираю і їду поряд з ним. Він здивовано " Ну ніфіга собі валиш". Я теж здивований що догнав тому тримаюсь з ним, боюсь перегоріти (як виявилось він після хвороби). Його темп мені був супер. Спуски після торчів щось мене не дуже вразили, мягкий швидкісний без поворотів. Через що обхожу на кожному тільки 1-2 учасників.
На другий підйом вихожу сам він частково пологий тому тут мене досить швидко набирає lyubic з компанією. Я боюсь дивитись назад тому витягую телефон і фоткаю. Розумію що можливо хтось образиться але зате які можна зробити безцінні кадри!!!
yubic показує що в нього все добре :-)
І класні краєвиди..
Чесно кажучи на ходу фоткати це те ще задоволення... особливо смартфоном. Обганяють вони мене я сідаю на колесо Любчику мені якраз добре. Ніколи таке не робив але мені сподобалось підйоми йдуть легше і швидше. Тут нас добирає один на нойнері в зеленій футболці і починає рвати темп, обганяє за ним Любчик і тут все закінчується, темпи дьоргані, стараюсь просто сильно не відстати перше КП змащую ланц, це дуже добре помогло в подальшому. Банан ізотонік і набирати всіх хто стартанув швидше. А на КП всі стартують швидше за мене :-)
Далі дорога по хребті і спуск де знову обхожу пару чоловік вихожу на асвальт і стає зовсім сумно з ходом 125мм резиною 2,4 накачанаю на 1,5 атм. Правда бачу спереді кантрійся за метрів триста ледве за нього ловлюсь і їду в кишені, правда він пручається згинається я теж, тяжко так руки вже болять, але тримаюсь бо їхав б не 35 а 20 :-) Так до підйомчика підїхали, точніше торчка їх я люблю, правда чую що в мене щось грає на телефоні, сонце валить я нічого не бачу стараюсь виключити музику, невдається , виключити телефон теж невиходить, злить неймовірно. Тай ще торч не хілий каміння канави... ледве до верху нарещі виключив телефон нафік... (кнопочний телефон зе бест а цей в мусор...) Далі трава по якій неможливо їхати помало вкручую, бачу на спуску пару чоловік треба не відставати. Але розумію що щось розмітки нема, були патики на які часто вішають стрілки, але стрілок нема. Так вже після спуску на підйомі бачу розвертаються назад чоловік 10 і їдуь на зустрічь кажуть блуданули... блін тільки не це валим назад великою компанією. Втрати хвилин 5 ну нічого хоч не сам... Спуск і Божественний КП, виноград, апельсини, печеня, все чого душа побажає. Кажу їду на фініш а потім вертаюсь до вас ... Всі вже поїхали і мені пора. Далі ще один невеликий торч. Тут нас багато. Я їду, більшість йде.. Я їду з такою самою швидкістю як йдуть це "печально".... Спідометер вперто показує 4,2-4,5 Збоку бачу Rostyslav який їде на Mojo HD думаю ну ніфіга собі там ж ... ходу, тай вилка 160. Я вже їздив марафон на Номаді з пружиною і знаю як то тяжко. А я ж на Trance маю проти нього валити. Але нічого скоро вирішальний підйом треба приберегти сили на нього. Тай валю ніби норм. Деколи і на краю це коли вже з чола тече піт в очі. Хоча бувало обганяли мене в кого не те що тік а так і капав ... :-) Ще один спуск на якому щось не можу когось обійти, пологий тай не технічний... Пару раз через річку, яка ж вона холодна і освіжаюча.
І ось останній підйом, в мене графік є тому знаю що він в 2 рази більший за всі інші. Я вже чую важко мені темп тримав хороший. Стараюсь хоч групку з 7 чоловік з якими блудив перед Ізками тримати в зоні видимості, бо знаю буду бачити їх на спуску обовязково взую більшість. Ось і вода стаю набираю і тут несеться Бешенный_бантик з Гіги кричить "воду в руку" йому дають, я зразу за ним стартую, думаю може втримаю темп ага .. .вже ... дуже скоро я позаду, тут і Ferents проноситься повз і вливаються в ту групу. Хоча група я так зрозумів добряче розійшлась я бачу в метрах 50 - 100 одного двох. Ніби й більшість проїхали пора додавати... не можу і боюсь бо щось мій годинник показує що ще всіх 100 метрів набору... виявилось фігня. Обганяє Кудашева Екатерина і ще й як, просто пролітає повз. Себе відчуваю ... слабаком а добрати не можу, але зазор не дуже великий тому надіюсь на спуску обійду...
За одним з поворотів показують що все "страданія" скінчились можна валити. Неповністю виклався на підйомі тай спусків не було цікавеньких тому на цьому валю на всі... Спочатку нікого нема.. страшно що нікого так і не доберу але вже за наступним поворотом набираю по одному, тільки й встигаю кричати: "Зліва", "З права" Катю обігнав та й ще з п`ятьох з меги 30+. Спуск зе бест правда через швидкість часом невстигаю зрозуміти куди повертати. Часом чудом попадаю туда де треба. Далі камяна дорога з каміннями в футбольний мяч, на такому ліпше збільшити щвидкість, я ж наоборот трохи затупив їду ніби й не швидко але наганяю ще Ferents з Гіги (думав вони на спусках теж валять)...Щось дуже швидко закінчується спуск тільки встигаю побачити спину canicool він поїхав через кладку, я теж не зорієнтувавши за ним. Стараюсь ще й його обігнати але на асвальті це майже нереально, хоча він видохся і на одному з поворотів мене пропускає. Далі толпи туристів яких ледве обїхав і коні посеред дороги між якими ледве проскочив, поворот і фініш я 7 в категорії і 17 в абсолюті. Не чекав на такий результат. Нарещі норм вийшов марафон норм працював, а не матрасив... Через пару хв приїхав на нойнері в зеленій футболці на ободі, думаю ех як добре що не пробився, мені було б жаль обода, йшов пішки або латався б... І тут бачу що в мене колесо теж вже спущене. Зловив невеликий зміїний на тих каміннях, напевно завдяки швидкості чи загруженості колеса воно швидко не спускає, тре більше качати 1,55 трохи мало для заднього хоча покришка 2,4 (на камері). Ще ніколи після спуску мене так не боліла шия і плечі і то на другий день теж..
Марафон вийшов супер дякую Організаторам, торчі супер, краєвиди класс, організація на вищому рівні, розмітка теж норм (той фейл то хтось поміг і зняв стрілку..) жаль тільки спуски слабенькі (ну але на такому кілометражі таких і за рік не накопаєш) Ну і КП на Ізках я б переніс на фініш щоб можна було добре розпробувати все :-)
на наступний день катнули з Pokemon від підйомника на Гимбу, торчки клас жаль сил вже не лишилось..
ну і класний спуск з контруклонами....
