Якщо вибирати серед Львівських кантрійних трас, то особливістю Проби є висока технічність траси і коротке коло, яке їдеться за 10хв, на відміну від Вульок (там траса більш ригабельна і на витривалість, коло їдеться мінімум 25хв). Крім цього траса знаходиться на горі і лісовози там не їздять, тому говна сохнуть набагато швидше. Відповідно до цього рішення однозначне - треба їхати Пробу, тим більше організатори доклали величезних зусиль, щоб побудувати таку шикарну трасу, тому дуже хотілось долучитись до такої події (минулого року простудився, тому їхав Вульки через тиждень).
Спочатку все стандартно - реєстрація в початківцях, шикування, вперед не лізу, ібо нєчего :) Притримуюсь тактики не рвати на першому колі, все-таки краще самому потім когось обганяти, ніж коли тебе обходять здохшого :) Крім цього я вирішив їхати все-таки в топталках, жертвуючи підйомами, просто не дуже хотілось шльопнутись на заболоченій ділянці перед гаттю з послідуючим містком через потічок (прецеденти вже були на Вульках :)
Перше коло проїжджаю не дуже напрягаючись, єдине знову, як на елімінаторі, підвело переключення спереду: тоді злетів ланцюг, цього разу ніяк не хотів перекидати на найменшу зірку. Зараз роблю висновок, переклюк тут ні до чого, треба покращувати культуру перемикання і робити це на рівнині перед підйомом. Приходиться на ходу ковирятися ногою в перекидці і зі злості на себе випускаю "пару слів", але згадую про попередження на старті за латинь, тому скручую динаміки тихіше. Докочую перше коло, бачу впереді маячить Саша, треба підтягуватись до нього. На другому колі стараюсь добавити на сінглтреку до гаті (скажу чесно, просто обожнюю цю ділянку), як чую впереді хруст гілок і кущів. Дивлюся, чєл вилазить весь потовчений. Спочатку думав, що він прикатував трасу експертів, але виявилось що він їде в нашій категорії, дивлюсь, їхати вроді може, їдемо далі то він мене обжене, то я його. На третьому колі мене чекав сюрприз - заїжджаю на місток, а там опа-па, не вистачає декількох дощечок. Ох як добре, що я їхав в топталках, переднє колесо штопориться, я встигаю спригнути. Їду далі четверте коло, сили починають закінчуватись, Сашка відпустив - на горизонті його не бачу. Добирають на коло, в мене хоть радість, що вже на одне коло канати менше :) Фінішую вже, як то кажуть "на морально вольових", але радуюсь, що хоч не останній, як два роки тому. Так що прогрес на ліцо :)
В підсумку Саша 19-й, я 20-й з 26 учасників. Є ще над чим працювати, особливо хотілося би покращити техніку. Але, маючи таку шикарну трасу під боком, як Проба, думаю ця задача є цілком по зубах.
Декілька фото від Лідії Шулак:
Комментарии